2 грудня 2015 року тодішній голова Служби безпеки України Василь Грицак оголосив, що всі охочі зможуть отримати вільний доступ до документів КДБ СРСР, які збурігаються у відомчих архівах СБУ. Це право ґрунтується на Законі України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років». Згідно з ним, репресивні органи – це «визначені цим Законом органи комуністичного тоталітарного режиму, які діяли на території України у 1917–1991 роках, застосовували засоби і методи державного примусу і терору стосовно конкретних осіб або груп осіб з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних або інших мотивів, діяльність яких характеризувалася численними фактами порушення прав людини». А жертва репресивних органів – «особа, яка зазнала будь-яких переслідувань чи репресій, основоположні права і свободи якої були порушені представниками репресивних органів». Ознайомитися з повним переліком організацій, які входять у категорію репресивних органів, можна за посиланням у статті 3, пункті 1: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/316-19#Text
Від радянських репресій постраждали мільйони осіб на всій території України. Практично в кожній сім’ї знайдеться предок або родич, який був жертвою комуністичного режиму. На територіях, приєднаних до 1939 року, передовсім йдеться про голод 1921–1923 та Голодомор 1932–1933 років, Великий терор, депортації. Після Другої світової війни відзначимо повоєнний голод 1946–1947 років, поширення депортацій та політичних арештів на новоприєднані західноукраїнські землі, репресії проти членів підпілля ОУН-УПА.
Отож який найоптимальніший алгоритм дій для пошуку репресованих рідних? Передусім варто ознайомитися з довідковою літературою. Наприклад, із книжкою «Практичний порадник із доступу до архівів. Право на правду». Посилання на скачування: https://uinp.gov.ua/dostup-do-arhivnoyi-informaciyi-represyvnyh-organiv/knygy/praktychnyy-poradnyk-iz-dostupu-do-arhiviv-pravo-na-pravdu-2016.
Далі – точно визначити ім’я, прізвище та по батькові людини, історію якої ви хочете дослідити, а також точні дату і місце її народження. Наступний крок – вивчення вже доступної інформації, систематизованої онлайн. Існує декілька ключових сайтів з базами даних про репресованих:
- Національний банк репресованих – https://www.reabit.org.ua/nbr/. Тут справи подані в алфавітному порядку; зазначені такі категорії, як ім’я, прізвище, по батькові, рік, місце народження, а також місце проживання. Відшукавши потрібну особу і перейшовши за посиланням, ви отримаєте номер її запису та детальнішу персональну інформацію (місце роботи, посада, склад сім’ї, відомості про арешт, реабілітацію, інколи збережені фото).
- Відкритий список – https://ua.openlist.wiki/. За даними з сайту, кожному репресованому «присвячена власна окрема сторінка, що складається з двох частин: анкетних даних, отриманих з уже опублікованих джерел, і вільно редагованого поля для біографічного тексту і спогадів». Більшість анкетних даних отримані зі згаданої вище бази – «Національного банку репресованих».
- Український мартиролог XX століття – https://archives.gov.ua/um.php. Це проєкт Державної архівної служби України з інформацією про постраждалих від репресій 1920–1950-х років. Наразі станом на жовтень 2026 р. доступна інформація про 170 468 осіб.
Онлайн-сторінка Національного банку репресованих
Також у вільному доступі розміщено для скачування багатотомне видання «Реабілітовані історією», яке охоплює всі області України, в тім числі й АР Крим. З ним можна ознайомитися за посиланням: https://www.reabit.org.ua/. На прикладі томів, присвячених Харківській області, пояснимо типову структуру цієї серії. Отож, перші дві книги охоплюють період 1917–1934 років. У них опубліковано результати досліджень, документи, біографічні нариси та біографічні документи, які стосуються осіб, постраждалих від репресій у період національно-визвольних змагань 1917–1921 років, політичних репресій 1921–1934 та 1934–1937 років. Третя книга (у трьох томах) подає інформацію про перебіг «Великого терору», а також біографії жителів Харківщини, репресованих у 1937–1938 роках. Більшість людей, які шукають репресованих родичів, цікавитиме саме розділ із біографічними довідками, оскільки це, мабуть, найшвидший спосіб отримати потрібні ключові дані. Адже зібравши їх можна переходити до наступного кроку – взаємодії з архівами.
Біографічні дані з «Реабілітовані історією» (Харківська область), книга третя, том третій, сторінка 338
З великою імовірністю, вам доведеться звернутися в один із перелічених архівів:
- Центральний державний архів громадських об’єднань України;
- Державні архіви всіх областей України;
- Галузевий державний архів Міністерства внутрішніх справ;
- Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки;
- Галузевий державний архів Служби безпеки України.
https://www.youtube.com/watch?v=aW2Vx4M5Mt4&t=1s
У наступній публікації буде детальніше розказано про те, як оформлювати заяви для подачі в архіви. А тут поділимося з вами посиланням на ресурс, завдяки якому можна відправляти запити одразу в декілька ключових архівів, – йдеться про сайт Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті. На їхній сторінці можна заповнити форму звернення з пошуку інформації про репресованого до різноманітних українських архівів. Посилання: https://hdauinp.org.ua/ua/poshuk-represovanoho/zvernennia-do-inshykh-arkhiviv.
У цій установі також існує Консультаційний центр, до якого можна звертатися з різноманітними запитаннями з приводу пошуку репресованих родичів у будні дні з 10:00 до 18:00.