У мешканців Західної України традиційно закорінений стереотип про стару добру Австрійську імперію, яка зуміла упорядкувати тутешній край та налагодила апарат державного управління, який наче годинниковий механізм справно виконував свої обов’язки.
Документальна спадщина, яка залишилася з тих часів, багато в чому підтверджує такі погляди. Зокрема і сьогодні дивує, наскільки ретельно австрійці вели облік земель, точно вираховуючи розміри навіть малесеньких земельних ділянок тутешніх найбідніших селян. Ще більше дивуєшся, коли віднаходиш ці діляночки відзначеними на рукописних кадастрових картах середини ХІХ ст.
У цій статті розповімо про документи на землеволодіння, які належали мешканцям підвстрійської України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст...
До такого типу документів зокрема належать витяги про земельну власність. Сьогодні вони зберігаються в Центральному державному історичному архіві України у м. Львів, де зібрані у фонді № 186. Такі витяги були укладені у 1879 р., коли уряд Австрійської імперії проводив ревізію землеволодіння в країні. В основу нових кадастрів був покладений принцип, коли вираховувався чистий дохід з одиниць площі певних сільськогосподарських угідь. За якістю кожен вид угіддя розподіляли на вісім класів. В основі цієї класифікації були обстеження ґрунтів та розрахунок доходів, які можна було отримати від користування ними. Обстежуючи ділянки, враховували кліматичні умови, фізико-хімічні властивості ґрунту, положення над рівнем моря, шляхи сполучення, стан меліорації.
У Галичині бланки документів були укладені на російській та польській мовах. Документ називався «Вытягъ изъ очерка померу и оцененія (листь грунтовой поседлости) въ цели поданія возраженій» (Wyciąg z obliczenia pomiaru i oszacowania (arkusz posiadłości gruntowej) potrzebny do podawania reklamacyj). Ці документи були укладені стосовно всіх тодішніх землевласників у Галичині і станом на сьогодні чудово збереглися. Матеріали згруповані за географічним принципом, тобто витяги укладені в окремі справи за тими географічними пунктами, до яких належали конкретні земельні наділи. З огляду на це, на титульному аркуші є назва коронного краю (Галіція), повіту як географічної одиниці так і одиниці оподаткування, а також назва громади, до якої належала ділянка.
На титульному аркуші вказувалось ім’я та прізвище власника ділянки, місце його проживання та номер будинку, у якому він жив. Тому витяги про землеволодіння – це теж документи, які допоможуть у вивченні родоводу та генеалогії родини. Якщо ділянка була у співвласності, то в окремій графі на титульному аркуші вказувалась кількість співвласників.
Витяги про землеволодіння були безпосередньо пов’язані із кадастровими картами, які ретельно укладалися по кожному селу після скасування кріпацтва у Галичині в 1848 р. Тому в першій графі таблиці про стан земельного володіння наводився номер аркуша карти із зображенням ділянки. Наступна графа – номер ділянки (парцелі), який індивідуально був закріплений за кожним наділом. Цей номер можна відшукати на кадастрових картах або інших документах, пов’язаних із землеволодінням.
Найважливіші відомості містяться у графах «Названіє устронья» (Nazwa niwy) і «Грунтового участка» (Grunty). У першій міститься назва ділянки, яка прив’язувалася до топографічних особливостей місцевості (наприклад: “за цегельнею”, “загуменне”, “до Хмелика”), або типу ужитку ділянки (“город”). У наступній графі наводились відомості про призначення ділянки, її клас та площу. За призначенням це могла бути рілля, город, сіножать, пасовисько, ліс, ділянка під будинком тощо. Клас землі визначав її якість, а це, відповідно впливало на можливий дохід. Площа ділянок наводилась у моргах і сажнях. Сьогодні один морг рівний 0,58 гектара, а сажень - 4,55 кв. м. Врешті, у таблиці в окремій графі визначався чистий дохід, який можна було отримати з ділянки.
Для прикладу проаналізуємо витяг на землеволодіння Василя Гаврилечка, який у 1879 р. володів земельними ділянками у с. Гнійниця Яворівського повіту. Якщо у таблиці представити його землеволодіння, то воно матиме такий вигляд:
№ аркуша на карті |
№ парцелі |
Назва ділянки |
Тип користування |
Клас |
Площа (морги, сажні) |
Дохід (золотих, крейцарів) |
11 |
105 |
Городи |
під будинком |
|
0,225 |
|
|
196 |
|
город |
3 |
0,134 |
0,3 |
|
1193 |
(?) |
рілля |
3 |
0,236 |
0,46 |
|
1194 |
|
рілля |
3 |
0,473 |
0,92 |
11,12 |
1195 |
|
рілля |
4 |
0,889 |
0,93 |
12 |
1196 |
|
рілля |
3 |
0,1241 |
2,4 |
|
1197 |
|
рілля |
4 |
0,253 |
0,27 |
|
1198 |
|
пасовисько |
1 |
0,19 |
0,4 |
|
1199 |
|
пасовисько |
1 |
0,41 |
0,9 |
|
1200 |
|
пасовисько |
1 |
0,4 |
0,9 |
|
1201 |
|
пасовисько |
1 |
0,68 |
0,15 |
5 |
3208 |
Добач |
пасовисько |
4 |
0,55 |
0,1 |
|
3209 (викреслено) |
|
рілля |
6 |
0,399 (викр.) |
0,22 (викр.) |
|
3211 |
|
пасовисько |
4 |
0,106 |
0,3 |
5; 6 |
3213 |
|
рілля |
5 6 |
2,974 |
0,85; 1,66 |
6 |
3215 |
|
рілля |
6 |
0,709 |
0,38 |
|
3216 |
|
сіножать |
3 |
0,141 |
0,40 |
6; 10 |
4195 |
За цегельнею |
сіножать |
3 |
0,222 |
0,62 |
10 |
4196 |
|
рілля |
4 |
1,641 |
2,38 |
|
4197 |
|
пасовисько |
3 |
0,6 |
0,4 |
10; 11 |
4198 |
|
рілля |
3; 4 |
1,1272 |
2,78; 1,53 |
11 |
4199 |
Загуменне |
рілля |
3 |
0,1347 |
2,60 |
11 |
4200 |
|
|
|
|
|
|
4201 |
Загуманське |
пасовисько |
3 |
0,81 |
0,6 |
|
|
|
рілля |
3 |
0,675 |
1,30 |
|
|
Разом: |
10 моргів 302 сажні |
20,29 |
Таким чином, Василю, по сьогоднішніх мірках, належало землеволодіння загальною площею близько 5,91 га. На той час цього цілком вистачало, аби гідно утримати свою сім’ю.
Якщо Вас зацікавило, чим володіли Ваші предки понад століття тому, Ви можете спробувати самостійно відшукати в архівах документи, описані вище. Можете також звернутися до наших спеціалістів, які допоможуть віднайти документи про землеволодіння, а також їх грамотно відчитати, перекласти та проаналізувати стан власності Ваших предків.
Читайте також: