Ви запалилися бажанням самостійно дослідити свій родовід, зібрали усі відомості про родину із домашнього архіву та із свідчень старших представників роду, про те достеменно не знаєте, як далі продовжити дослідження? В такому разі, скоріш за все, наступний етап Ваших досліджень відбуватиметься в архіві.

У радянські часи архіви були замкнутими установами, куди «непосвяченим» потрапити було не так легко. У наші часи ситуація змінюється. Архіви, хоч і не так швидко і не так як би цього хотілося, стають все доступнішими для простих українців. Від радянських часів залишилася ще стара структура організації архівних установ України. На сьогодні Державному комітету архівів України (спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства) підпорядковується 680 установ, серед яких 9 центральних державних архівів України. З поміж усіх цих установ Вам доведеться працювати із котримось із центральних чи обласних архів. Це можуть бути матеріали Центрального державного історичного архіву у м. Києві, або у Львові, чи котрийсь із 24 державних обласних архівів. Саме туди поступово звозили метричні книги та інші джерела генеалогічного дослідження.

Вхід до Центрального державного історичного архіву у м. Львові

Фонди обласних архівів комплектуються за географічним принципом – тобто в них поступово накопичуються матеріали із усієї області, до якої відноситься цей архів. Однак слід пам’ятати про історичну специфіку адміністративних поділів українських земель і обов’язково її враховувати у дослідженнях. Так, наприклад, колишня Подільська губернія Російської імперії колись охоплювала територію кількох теперішніх українських областей – Хмельницької, Вінницької, частину Чернівецької і Одеської. Центром губернії було місто Кам’янець-Подільський. Тут також був центр Подільської духовної консисторії, куди з кожної парафії подавалася окрема копія метричних книг та сповідок. Згодом матеріали консисторії були передані до обласного архіву Хмельницької області, котрий сьогодні знаходиться у місті Хмельницьку. Таким чином, якщо Ви досліджуєте генеалогію родини із Чечельницького району Вінницької області, то слід пам’ятати, що Чечельник із прилеглими територіями у ХІХ ст. входив до складу Ольгопільського повіту Подільської губернії і без пошуків у Державному архіві Хмельницької області не обійтися.

Перед тим, як звертатися до архіву слід подивитися, чи є генеалогічні матеріали по тому населеному пункту, звідки походить Ваша рідня. Для цього найпростіше скористатися зведеними каталогами метричних книг по відповідних областях. Сьогодні подібні анотовані реєстри укладені для більшості обласних архівів України і доступні онлайн.

Ці довідники не є всеохопними, адже з моменту їх видання до архівів потрапило чимало метричних і загсівських книг із РАЦСів. У деяких облархівах, як наприклад у Тернопільському, після видання зведеного каталогу метрик змінилася нумерація справ і він вже не є актуальним. Тому також слід звертати увагу на довідкові апарати, доступні на сайтах відповідних архівів. Оновлений опис із метричними книгами Тернопільської області можна завантажити на сайті тернопільського архіву.

Якщо Вам вдалося виявити потрібні Вам книги у відповідних каталогах, далі Вас чекає похід у сам архів. Для цього Вам слід із собою взяти паспорт і фотокартку. Уважно вивчіть розпорядок роботи архіву і окремо час роботи читального залу. У багатьох архівах п’ятниця робочий день, однак читальний за при цьому не обслуговує читачів. Як правило, читальні зали зачинені в останній день місяця на санітарний день, пам’ятайте також про державні свята і скорочені робочі дні на передодні самих свят. Дослідникам інколи доводиться їхати у сусідню область і бачити перед входом до архіву табличку зачинено, тому будьте уважні.

Під час першого візиту до архіву Вам слід буде заповнити анкету і вказати мету дослідження. Якщо це Ваш родовід , клопотів із видачею справ не має бути. Якщо рідня не Ваша, або далека, чи прізвище відрізняється від Вашого – адміністрація може запросити довіреність на представництво інтересів у архіві, або додаткові документи, що підтверджують Ваші родинні стосунки із тим родом, котрий збираєтесь вивчати. Такі вимоги начебто диктуються законом про захист персональних даних, який у архівах трактують по своєму.

Після заповнення анкети і отримання дозволу на роботу із документами Вам ще необхідно замовити відповідні архівні справи. У архівах документи згруповані в межах фондів, описів і справ. Архівна справа – найменша одиниця зберігання. Це якраз і може бути метрична книга якогось населеного пункту за котрийсь період. Певний тип справ об’єднуються в опис, а описи – у більші структурні одиниці фонди. Виписавши необхідні справи із каталогу метричних книг, або скориставши з каталогу чи довідкової літератури архіву, Ви на спеціальному бланку складаєте замовлення. Як правило, на один раз не можна замовити більше 10 справ, які в сумі мають не більше 1000 аркушів.

Наступний важливий момент – справи майже ніколи не видаються в один і той самий день. В Україні наразі таким хіба що може похвалитись тільки Державний обласний архів Івано-Франківської області. У інших архівах справи видаються десь через 2-3 дні після замовлення, а у такому архіві як Житомирський – навіть через 2-3 тижні.

Отримавши на руки справу, найкраще, звичайно скористатися фототехнікою, яка дозволить зекономити багато часу при роботі з документом. Проте і тут чимало нюансів – у деяких архівах фотографування платне, у інших безкоштовне, однак слід отримувати дозвіл на фотокопіювання в адміністрації архіву за кожен окремий відзнятий документ.

Як саме працювати із метричними книгами, та іншими джерелами історичного дослідження читайте у спеціальному циклі підготованих нами статей:

Що таке метрична книга і як з нею працювати;

Особливості роботи із сповідними книгами;

Особливості метричних книг із записами про шлюби;

 Пам’ятайте, що самостійне дослідження родоводу – справа цілком реальна, однак потребує певних навиків у роботі із старовинними документами, вміння віднайти потрібні матеріали і, звичайно, часу. Ви завжди можете звернутись до професійних істориків, які допоможуть Вам якісно дослідити Ваш родовід, укласти родовідне дерево та зібрати копії найважливіших документів до історії роду.

Читайте також:

Зміни в порядку користування документами Національного архівного фонду України: труднощі, які постали перед дослідниками родоводу і чим вони викликані

Додати коментар