Шукаючи своє коріння, дослідники намагаються використовувати різні джерела інформації, щоб реконструювати родовід та сформувати цілісне генеалогічне дерево. Як правило, дослідники починають роботу із збору усних свідчень про предків у своїх родичів, а далі вже шукають інформацію у метричних книгах в архівах. Однак крім тої інформації, яка побутує у родині та архівних документів, важливим компонентом генеалогічного пошуку є використання спеціальної історичної, краєзнавчої та довідкової літератури. Ми підібрали 7 книг та багатотомних видань, які допоможуть у дослідженнях родоводу та генеалогії:

1. «Реабілітовані історією»

Серія науково-документальних видань «Реабілітовані історією» була створена за підтримки Служби безпеки України, Українського культурно-просвітницького товариства «Меморіал» ім. В. Стуса та Інституту історії України НАН України. Колегія головних редакторів цієї серії науково-документальних видань була утверджена Кабміном України ще 11 вересня 1992 року, тоді ж було створено колегії та групи наукових редакторів, які займались підготовкою томів щодо окремих областей.

До структури кожного обласного тому входить декілька книг. У першому томі, як правило, міститься вступна стаття-дослідження, де особливу увагу зосереджено саме на особливостях  функціонального політичного апарату режиму СРСР в межах області. Також публікуються історичні нариси про особливості функціонування репресивної системи в області та статті про окремих репресованих державних, наукових та культурних представників країни,  звичайних працівників міст та сіл. Матеріали відображають глобальність та значимість «соціальної чистки» у радянському суспільстві. У розділі «Мовою документів» опубліковані історичні джерела, що відображаються методику діяльності служб держбезпеки СРСР.

Проте для дослідника родоводу особливу цінність мають тисячі укладених в алфавітному порядку коротких біографічних довідок жертв репресій із посиланнями на вихідні джерела. Серед опублікованих біограм можливо натрапити і на власних родичів чи односельчан.

В планах авторів видання мало містити 27 томів і серія за своїм видавничим форматом повинна була нагадувати вже відомий видавничий проект «Історія міст і сіл Української РСР», але обсяг книг з кожної області залежав і від числа репресованих осіб, яких в ті часи налічувалось сотні тисяч і від кількості цікавих та унікальних документів, які були підготовані до видання. Завдяки праці авторів було визначено регіональні особливості радянського державного терору, виявлені імена репресованих культурних та політичних активістів, урядовців, церковних ієрархів та священиків, робітників та селян, представників наукової та творчої інтелігенції, які загинули у сталінських таборах. Усі томи доступні для завантаження на сайті Інституту національної пам’яті. Видавничий проект ще не є завершеним і продовжує щороку поповнюватись черговими томами публікацій.  

2. Книга пам’яті жертв Голодомору

 

 Це багатотомне видання було підготоване за підтримки Інституту національної пам’яті України, обласних держадміністрацій та обласних рад. У «Книзі пам’яті» відображено одну з найтрагічніших подій в історії українського народу – штучний голод, організований в Україні у 1932-1933 роках Сталіним та його поплічниками. Кожен том видання укладений за географічним принципом і стосується окремих областей, де відомості про жертв голодомору подаються в алфавітному порядку у вигляді коротких мартирологів у відповідності до конкретних населених пунктів та районів, до яких вони відносилися. Відомості про жертв голодомору зібрані як на основі  архівних матеріалів, так і на підставі особистих свідчень очевидців. У ході підготовки видання у кожному районі  були сформовані пошукові групи дослідників для інтерв’ювання ще живих очевидців Голодомору. Упродовж роботи пошуковців було виявлено величезну кількість різноманітних фактів  та документальних підтверджень, щодо Голодомору на теренах підрадянської України. Ця інформація у «Книзі пам’яті» була включена у вигляді окремих публікацій історичних джерел в межах кожного тому. Документи, які опубліковані в книзі та використані для укладення мартирологів загиблих, переважно знаходяться у фондах обласних архівів, Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України. Видання є цінним для всіх, кому небайдужа ця трагічна сторінка української історії. З практичної точки зору добре укладені алфавітні покажчики до Книги пам’яті жертв Голодомору спрощують пошук потрібних прізвищ та імен, а дані про місце народження та проживання, вік, характер занять постраждалих від голоду осіб є цінним доповненням для генеалогічних досліджень.

3. Історія міст і сіл Української РСР

«Історія міст і сіл УРСР» є 26-томним енциклопедичним виданням, що містить інформацію про історію населених пунктів України починаючи від давніх часів і закінчуючи 70-ми роками минулого століття. У створенні видання брали участь понад сотні авторів, серед яких науковці, працівники архівів, музеїв, вчителі та викладачі. Праця стала своєрідним поштовхом до розвитку краєзнавчого руху в Україні та відкрила новий напрямок у дослідженні історіографії та популяризації знань про традиції, історію та культуру рідного краю. В ході написання книги, було досліджено понад 3,5 тисячі архівних справ та інших документів, щодо історії, культури та освіти, матеріального виробництва і суспільно-політичних відносин окремих регіонів України. Тому ця книга може бути корисною для дослідників, яких цікавлять джерела, що містяться у обласних державних архівах України до історії конкретних населених пунктів, адже у праці є відповідні посилання. Окрім архівних джерел при створенні «Історії міст і сіл УРСР» використовувалася історико-краєзнавча спадщина, що відклалася у бібліотечних фондах України. Враховуючи використання величезної інформаційної бази, а також постанов, декретів, положень, звітів, статутів, супровідних записок, енциклопедичних довідників, фотоальбомів, мемуарів, статистичних збірників та інших документів, ця книга обов’язково має бути використана у дослідженнях краєзнавчого та генеалогічного характеру. Для дослідника родоводу «Історія міст і сіл» важлива тим, що допомагає з’ясувати історичний контекст, в якому розвивалася історія самого роду, зрозуміти зміни в адміністративній приналежності населених пунктів, де проживали предки, а також соціальні, етнічні, релігійні особливості мешканців цих населених пунктів у історичній ретроспективі. Якщо пощастить, то в «Історії міст та сіл» можна натрапити на згадки про окремих представників досліджуваного роду.

Водночас сучасним дослідникам слід зважати за сильну заідеологізованість видання «Історії міст та сіл», де історія розвитку населених пунктів подається крізь призму класової боротьби, таврування штампами буржуазного націоналізму учасників визвольних змагань 1917-1921 років, месійної ролі Росії в історії України тощо. Деяка інформація, як ото найдавніші згадки про населені пункти є застарілою, тому слід теж зважати на результати більш сучасних краєзнавчих досліджень.

4. Зведений каталог метричних книг, які зберігаються в архівах України.

Міжархівний довідник метричних книг, що зберігаються в архівах України видавався редакційною колегією серії «Архівні зібрання України» і включає відомості про колекції метричних книг з державних обласних і центральних архівів України. Перший том видання побачив світ у 2009 р. і містив дані про метричні книги фондів державних архівів Волинської, Дніпровської та Закарпатської областей. Видання передусім адресується історикам, журналістам, генеалогам, архівістам та краєзнавцям. Для зручності користування довідником, назви міст та сіл подано за алфавітним порядком. По окремих місцевостях укладено так звані зворотні покажчики, завдяки яким, володіючи даними про сучасну назву населеного пункту, дослідник може відшукати його давнішу назву. Крім назви населеного пункту наводиться назва храму, де велася метрична книга, а далі вже вміщений перелік архівних справ, та хронологічні межі, які ці справи охоплюють. Важливо, що у довіднику зазначений номер фонду та опис, у яких ця справа зберігається. Тому у архів дослідник може прийти вже із заздалегідь підготованим переліком потрібних для дослідження справ, або попередньо замовити їх для видачі у читальний зал архіву.

Варто наголосити, що зведений каталог метричних книг не містить індексів прізвищ, а лише подає інформацію про стан зебереження та сигнатури метричних книг того чи іншого обласного архіву. Однак це дуже цінне видання, адже на його базі вже заздалегідь можна визначити потенціал майбутнього генеалогічного дослідження, без безпосереднього звернення до архіву. Додамо, що після укладення багатьох покажчиків метричні книги і надалі продовжували надходити у архіви з відділів РАЦС, тому представлена у довідниках інформація меже бути не повною. Тому, якщо бракує метричних книг по населеному пункту, який Вас цікавить і особливо, якщо це матеріали першої третини ХХ ст., у такому випадку все ж слід уточняти, чи метрики не були передані до архіву протягом останніх років. Що ж до подальших генеалогічних пошуків, то після з’ясування по довіднику наявності збережених матеріалів та їхніх сигнатур, досліднику необхідно починати пошуки вже у самих державних архівах, де зберігається відповідна інформація.

5. Лисенко С., Чернецький Є. Правобережна шляхта (кінець XVIII - перша половина XIX ст.): Список шляхти Волинської, Київської та Подільської губерній, дворянські права якої перевірила Центральна ревізійна комісія. – Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2007. – 448 с.

Довідник є важливим джерелом до соціальної історії шляхти Правобережжя кінця XVIII - першої половини XIX ст. У виданні відображена доля шляхти Київщини, Поділля, Волині, Васильківського та Махновського повітів, яка після поділів Речі Посполитої була приречена на втрату своїх станових привілеїв (декласацію), або змогла інтегруватися до соціальної структури дворянства Російської імперії. Основу книги складає алфавітний покажчик сотень шляхетських родин, які перед спеціальною комісією доводили своє знатне походження та право посідати дворянський титул. Комусь це пощастило довести, а комусь – ні, та все ж, якщо у досліджуваної родини є шляхетські коріння на теренах Київщини, Волині чи Поділля, дане видання може дати важливі зачіпки при пошуку документів до історії та генеалогії родини у XVIII – середині ХІХ ст. Отож це довідкове видання допоможе передусім дослідникам, що вивчають передусім генеалогію шляхетських родів.

6. Редько Ю. Словник сучасних українських прізвищ у двох томах. – Львів, 2007.

Двотомний словник містить інформацію щодо виникнення та поширення сучасних українських прізвищ. Автор книги Юліан Редько (1905-1993) був доктором філологічних наук, відомим українським мовознавцем, фахівцем з української антропонімії, письменником та перекладачем. Ще за життя він видав книгу «Сучасні українські прізвища», де спробував пояснити їх походження та значення, проілюстрував географію поширення в Україні. Видання також містить дані щодо семантики, правопису, відмінювання та правильних наголосів українських прізвищ. Вже після смерті Ю.Редька був виданий його Словник українських прізвищ, матеріал для якого автор збирав анкетним методом в усіх областях України протягом десяти років. У зборі матеріалів допомагала велика кількість осіб, у тому числі студенти філологічних факультетів. Працюючи над цим проектом, автор ставив перед собою мету розглянути шлях виникнення українських прізвищ, їх словотворчу будову та географію поширення на території України, сюди увійшли напрацювання, опубліковані в його книзі «Сучасні українські прізвища».

Історія прізвища – це неодмінна складова історії родини. Тому працюючи над родоводом, дослідник має використовувати такого типу видання, що на фаховому рівні дозволяють зрозуміти первісне значення родового прізвища. Звичайно, словник має певні недоліки й неточності. Не всі прізвища там можна віднайти. Проте використання Словника сучасних українських прізвищ може дати дослідникам поштовх до більш точного й поглибленого вивчення генеалогії та історії роду.

7. Зосимов А. Словник українських прізвищ. – Харків, 2015.

Майже кожній людині цікаві корені його особового прізвища, адже це – невід’ємна частина родової генетики та національного  менталітету, що передається за соціальним спадкоємством. Традиційно прізвища формувались від прізвиськ, що відображали специфіку генотипу людину та відокремлювали її від оточення. У словнику українських прізвищ Анатолія Зосимова представлено понад 100 тисяч українських прізвищ, з початку ХІХ ст. і до сьогодення, та їх варіантів, включаючи вимову та правопис. Основою інформаційної бази стали матеріали з бібліотек, телефонних довідників міст та селищ України, Білорусі, Росії, і навіть канадські та австралійські словники українських прізвищ. Над «Словником українських прізвищ» автор працював понад 15 років. У книзі також наводяться варіанти походження та значення подібних за звучанням прізвищ та тих, що походять від назв конкретної місцевості, де проживали перші носії прізвища. Користуючись поданою у словнику інформацією, дослідник має можливість віднайти витоки досліджуваного особового прізвища та його первісне тлумачення, а також окреслити територіальні межі його поширення.

А які ще книги Ви використовуєте при дослідженні родоводу та генеалогії? Поділіться, будь ласка, інформацією в коментарях.