Ви запалилися бажанням самостійно дослідити свій родовід, зібрали усі відомості про родину із домашнього архіву та із свідчень старших представників роду, про те достеменно не знаєте, як далі продовжити дослідження? В такому разі, скоріш за все, наступний етап Ваших досліджень відбуватиметься в архіві.

На сьогоднішній день MyHeritage – це один із найпотужніших і найкращих сервісів для створення родинних дерев у режимі он-лайн. Ось лише деякі з основних функцій цієї платформи:

  • побудова генеалогічного дерева;
  • створення картотеки з інформацією про родичів;
  • пошук родичів та предків у базі даних системи;
  • тест ДНК для встановлення етнічного походження, та пошуку родичів.

У статті детальніше розглянемо можливості MyHeritage та особливості роботи із системою.

Якщо уважно вивчити свій родовід, то цілком можливо, що у своєму родинному дереві Ви віднайдете родичів, які ще понад століття тому виїхали в Америку і там продовжили свій рід. Тому не виключено, що сьогодні у Вас за океаном мешкають далекі родичі, які навіть зберегли співзвучне з Вашим прізвище. 
Такі випадки в генеалогії українських сімей не є унікальними. Демографічне зростання другої половині ХІХ – початку ХХ ст. і, відповідно, наростаючий земельний голод масово штовхали українців як з підавстрійської так і з підросійської України до пошуку кращої долі за океаном...

У мешканців Західної України традиційно закорінений стереотип про стару добру Австрійську імперію, яка зуміла упорядкувати тутешній край та налагодила апарат державного управління, який наче годинниковий механізм справно виконував свої обов’язки.

Документальна спадщина, яка залишилася з тих часів, багато в чому підтверджує такі погляди. Зокрема і сьогодні дивує, наскільки ретельно австрійці вели облік земель, точно вираховуючи розміри навіть малесеньких земельних ділянок тутешніх найбідніших селян. Ще більше дивуєшся, коли віднаходиш ці діляночки відзначеними на рукописних кадастрових картах середини ХІХ ст.

У цій статті розповімо про документи на землеволодіння, які належали мешканцям підвстрійської України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст...

Якщо сьогодні органами, що відповідають за юридичне оформлення шлюбу є відділи  державної  реєстрації  актів   цивільного стану, то колись ця функція покладалась на Церкву і священнослужителів. Поряд із метричними книгами народжень і смертей велися книги із записами про реєстрацію шлюбів.

На українських землях у складі Австрійської імперії з кінця XVIII ст., а згодом у Польщі міжвоєнного часу ці книги велися переважно на латині, рідше на українській чи польській мовах. На українських землях в складі Російської імперії записи велися російською. Написання чужими мовами, особливо латинською ускладнює прочитання цих записів. 

Яку ж інформацію можуть надати метричні книги із відомостями про шлюби?