Основним джерелом для вивчення причин смерті населення Галичини в 19 столітті є церковні метричні книги. Масово їх почали вести латинською мовою в кінці 18 століття, після приєднання цих територій до Австрійської імперії. Такі документи мали стандартну форму та містили наступну інформацію:
- Dies mortis, Mensis: Рік, місяць і день смерті;
- Nrus. Domus: Номер будинку, в якому проживав померлий/ла;
- NOMEN MORTURI: Ім’я небіжчика/ці. Якщо мова йшла про дитину, то вказувалися її батьки (в ранніх записах часто це був лише батько). Якщо про дорослих – згадувався їхній сімейний стан. Наприклад «Теодора, дружина Станіслава Павлишина» або «Мар’яна Вовкуниха, вдова (vidua)»;
- Religio – Catholica/Aut alia: Віросповідання – католицьке/інше;
- Sexus – Masc./Foemina: Стать – чоловіча/жіноча;
- Dies Vitae: Кількість років на момент смерті;
- MORBUS ET QUALITAS MORTIS: Причина смерті.
Фрагмент типового аркуша метричної книги записів про смерть із Галичини початку ХІХ століття (с. Артасів, 1813 р.)
Авторами записів були місцеві парохи, а тому переважно саме на їхніх знаннях медицини ґрунтувалися висновки про причини смерті парафіян. Ближче до 20 століття все частіше можна натрапити на згадки, що певні хвороби допомагав діагностувати лікар.
В метричних книгах початку століття напевно найчастіше причиною смерті записували «ordinaria», тобто «звичайна смерть». Її застосовували в різних випадках – смерті немовлят, людей середнього та похилого віку, а також в разі кончини від невідомої хвороби. Також використовували термін «naturalia», коли йшлося про природню смерть, а раптова загибель – «subita» і «repentino morte».
Ситуація змінювалася у випадку масового поширення інфекційних захворювань – їх вдавалося доволі точно ідентифікувати. Найчастіше мова йшла про такі хвороби:
- Varicella, pox – Віспа
- Cholera – Холера
- Typhus – Тиф
- Rubeola – Кір
- Scarlatina – Скарлатина
- Tussis – Коклюш
- Diphtheria – Дифтерія
- Influenza – Грип
- Phthisis – Туберкульоз
Записи, в яких причиною смерті дослівно вказано кашель, хоча за цим насправді могли стояти коклюш, пневмонія чи туберкульоз. Село Улично, 1809 рік. ЦДІАЛ, фонд 201, опис 4а, справа 5744, аркуш 78–79.
Трапляється опис супутніх симптомів хвороби, за якими позначено причину смерті. Це «febris» – гарячка, «tumor» – пухлина, «morbus comitialis»– епілепсія, «inflammatio» – запалення, «dolore capitis» – головний біль. Знаходимо і точні вказівки хвороби, наприклад «apoplexia» – інсульт чи астма – «asthma».
Довідка 1873 року про смерть від астми дев’ятнадцятирічної Катерини Кухарської із містечка Куликова. ЦДІАЛ, фонд 201, опис 4а, справа 49, аркуш 128
Поширеними були смерті, пов’язані з пологами. Мертвонароджені діти позначалися як «natus mortuus», а ті, які були слабкими та проживали декілька днів – «debilis natus». Частими є згадки і про смерть матері при пологах – «ad partum», або ж внаслідок післяпологової гарячки – «febris puerperia».
В окрему категорію виділяємо нетипові причини загибелі. Неврожаї та бідність зумовлювали голодну смерть – «inedia». Психічні захворювання позначалися різними термінами – «insanus», «delirus», «demens». Людей, які тонули випадково, записували «aquis submeria», а ось самогубців – «suicidium». Якщо загиблий був вбитий, то причиною смерті бачимо «homicidium». Ще одне позначення насильницької смерті – «mortem violentam». У випадку, коли причина смерті була особливо рідкісна і священник не знав, як її перекласти латинською мовою, записи велися польською або українською. Як приклад – запис «Lasu dąb zabił», в якому очевидно йшлося про смерть під час лісозаготівлі.
В окремих метричних книгах можна побачити записи виключно українською мовою. В окремих метричних книгах можна побачити записи тільки українською мовою. Як приклад, поділимося декількома найпоширенішими термінами, які використовував парох села Улично Іван Котович у другій половині 19 століття. Його записи детально описували причини смерті – звичайні(«натурально», «зъстаросты», «зъ слабости»), малих дітей та їхніх матерів («на кольку»,«слабий од рождества/ слабе зъ роду»,«при полозѣ») та внаслідок різноманітних захворювань(«на горячку», «на кашель», «на сухоты», «на ангѣну», «на натуральну оспицю», «на тифусъ», «на водну пухлину», «на коклюшъ», «на внутрѣшнюслабость»,«на горло», «на дезентирѣу/дезентерїа/ на дѣзентеріу», «на кашель з колькою», «на кашель з хрипкою», «на плевру», «на запалѣннятлущі», «на запалѣння серця», «на рожу»). Трапляються й більш детальні описи, такі як «замерзъвъ заметі», «забитий въ лісі», «на перестрахъ», «про безмѣрное питя горѣлкы» чи «при возбранію реки сельськой із моста впав і утонув».
Метрична книга села Передриміхи, почата в 1764 році. ЦДІАЛ, фонд 201, опис 4а, справа 4327, аркуш 54–55