Центральний державний історичний архів у м. Львові – це безперечно одна із провідних архівних установ України, а за вмістом матеріалів та фондових колекцій – без сумніву одна із найбагатших на теренах Центрально-Східної Європи збірок. Історія архіву давня, її умовно можна виводити ще з моменту заснування Львова у ХІІІ ст., адже вже відтоді у місті зберігалися князівські грамоти та привілеї. Тим не менше, основу теперішнього архіву було закладено в часи, коли Галичина входила до складу Австрійської імперії.  Вже тоді архів розмітили у приміщеннях колишнього бернардинського монастиря, звідси і неформальна назва установи «архів бернардинів», яку нині ще можна почути серед дослідників. Чим же сьогодні може бути цікавий архів для дослідників генеалогії і як організована робота цього закладу спробуємо розібратися у нашому короткому огляді.

Колекція метричних книг Центрального державного історичного архіву у місті Львові

Почнемо із найважливішого джерела для дослідника родоводу – колекції метричних книг ЦДІАЛ, яка на сьогодні є однією із найбільших в Україні. В архіві зібрані передусім метрики із теренів теперішньої Львівської області. Присутні також метричні матеріали з населених пунктів Тернопільської та Івано-Франківської областей, однак переважно вони охоплюють період до 1870-х років. Пізніші метричні книги слід шукати у обласних архівах Івано-Франківської та Тернопільської областей чи у тамтешніх РАЦС-ах. Важливо зазначити, що українці Галичини до кінця Другої світової війни у переважаючій більшості були греко-католиками за віровизнанням. Православних церков тут практично не існувало. Колекцію метричних книг греко-католицької митрополичої консисторії слід шукати у описі 4а 201-го фонду, натомість католицькі метрики знаходяться у фонді № 618. Із католицькими книгами є той клопіт, що оригінали цих справ не видають – дослідникам генеалогії доводиться працювати із мікрофільмами. Для їх перегляду у невеликому читальному залі архіву доступно лише два старих апарати. Вони вже досить зношені, тому переглядати на них мікрофільми нелегка і дуже втомлива справа. Слід додати, що для перегляду мікрофільмованих матеріалів краще приходити з самого ранку, адже охочих працювати за апаратами багато, тож може сформуватися черга.

Варто теж звернути увагу на особливості роботи із метриками з підавстрійської України. Вони велися переважно на латині, рідше польською та українською мовами. Австрійські метрики від російських вирізняє більша інформативність – обов’язково вказувався дім, у якому проживала сім’я, дівоче прізвище дружини чи матері. Табулярна форма, натомість, сприяла компактній формі запису. Тому, для прикладу, якщо по селу із Наддніпрянщини за останню чверть ХІХ ст. слід замовляти десяток метричних книг, то по такому ж селу з Західної України може бути одна метрична книга, при тому із більшою кількістю відомостей та важливих для генеалогічного дослідження деталей. Загалом, детальніше про особливості роботи із метричними книгами та їх правильного відчитання можете ознайомитись у спеціальному циклі підготованих нами статей.

Йосифінські і францисканські метрики

У ЦДІАЛ з часів Австро-Угорської імперії збереглась чимала документальна спадщина, яка може значно урізноманітнити дослідження родоводу навіть звичайної селянської сім’ї. Зокрема вихідною точкою для дослідження родоводу пересічної галицької родини часто стають йосифінські метрики – люстрації землі та землевласників, які провадила австрійська влада на своїх ново здобутих територіях у 1787 році. Тут можна віднайти інформацію про предків, що на той час володіли земельними наділами – полями, луками, сіножатями, пасовищами, садами ставками тощо. У документах відзначені імена та прізвища землевласників, номери будинків у яких вони проживали та тип їхнього землеволодіння. Наступний подібний перепис провадився через майже тридцять років у 1819 р. і отримав назву францисканської метрики. Якщо йосифінські метрики увійшли до 19 фонду, то францисканські складають окремий 20-й фонд ЦДІАЛ.

Аркуш із йосифінської метрики у ЦДІАЛ

Мапи та щоденники землевласників

Прекрасне візуальне джерело до історії роду – мапи, які зберігаються у 186 фонді ЦДІАЛ. Більшість із них відносяться до 1848-1851 років. – Саме тоді австрійська влада провела централізоване картографування кожного населеного пункту Галичини. Особливістю цих кадастрових карт є те, що на них австрійські інженери ретельно відзначили не лише особливості території, рельєфу, шляхи, ситуаційні плани сіл та міст, але й присвоїли кожній ділянці власницький номер, а багато з них взагалі підписали за іменем власника.

У другій половині ХІХ ст. в Галичині також практикувалося ведення земельних протоколів і щоденників землевласників, де розписувалося, хто якою земельною власністю володів, скільки податків мав із неї сплачувати, який дохід від землеволодіння отримував. Про цей тип документів детальніше читайте в окремій статті.

Фрагмент рукописної кадастрової карти 1849 р. із фонду 186 ЦДІАЛ

Матеріали Просвіти, Пласту, Рідної школи, культурницьких та господарських організацій

Українські культурницькі, освітні, господарські та спортивні організації залишили чимало документів про свою діяльність. Так, для прикладу, матеріали Просвіти зберігаються у фонді 348 і нараховують сотні справ, які збереглися ледь чи не щодо кожного осередку в Галичині, майже в кожному окремому селі. Там можна відшукати інформацію про діяльність філій, списки учасників Просвіти, відвідувачів хат-читалень, якими були пересічні галицькі селяни. Масовою на початку ХХ ст. була участь українців у спортивно-патріотичних організаціях Пласт, Січ, Сокіл, Луг. Можливо Ваші предки теж були їх учасниками, про що у відповідних фондах можна відшукати інформацію.

Гродські та земські судові книги

Це чи не найцінніші матеріали Центрального державного історичного архіву у м. Львові. Попри свою назву судових книг, вони охоплюють широкий спектр господарського, сімейного, військового, суспільно-політичного життя західноукраїнських земель у 15-18 століттях. Якщо ваш рід походить із шляхти колишнього Руського чи Белзького воєводств – гродські і земські судові книги – це одна із небагатьох можливостей прослідкувати генеалогію роду аж до початку 15 ст. Для прикладу, ми вже писали про історію та генеалогію роду Тарнавських у 15-17 століттях, яка і була реконструйована на підставі сяноцьких гродських та земських актів. Робота з цими матеріалами назвичайно цікава, однак потребує знань латинської мови та навиків роботи із письмом пізнього Середньовіччя та Ранньомодерного часу.

Довідковий апарат ЦДІАЛ

Центральний державний історичний архів у Львові лише недавно випустив каталог метричних книг, що зберігаються в архіві. Дещо раніше з'явився осібний каталог римо-католицьких метричних книг із фонду 618 – ці покажчики можна стягнути на сторінці архіву у розділі довідковий апарат. Досліднику генеалогії можна також попрацювати у каталозі архіву – там знаходяться спеціальні ящички-картотеки, що стосуються церковних метрик. Варто зазначити, що каталог ЦДІАЛ один із кращих сред архівів України. Тут також присутня потужна картотека, укладена за географічним принципом, де Ви зможете віднайти посилання на архівні справи по переважаючій більшості населених пунктів Галичини. Є теж тематичний каталог, що стосується органів державного управління різних історичних періодів, транспорту, сільського господарства, освіти, демографії, тощо. Присутні картотеки по окремих особистостях та персоналіях. Отож відвідини ЦДІАЛ досліднику генеалогії чи історії села найдоцільніше починати саме з роботи в каталозі архіву.

Особливості організації робочого процесу в архві

Робочий процес в ЦДІАЛ загалом нагадує процедурні моменти, характерні для інших українських архівних установ. Читальний зал ЦДІАЛ працює з понеділка по п’ятницю, з 9 до 17.30. Колись читальний зал був відчинений для відвідувачів до 19 години і працював у суботу, однак у зв’язку з економією бюджетних коштів та кадровими скороченнями, архів вже кілька років працює за новим графіком роботи. Останній день місяця – санітарний день, відвідувачів не приймають. Справи у ЦДІАЛ видають, як правило, на третій день після замовлення. Копіювання документів платне, коштує 50 гривень за документ.

  

 Читальна зала ЦДІАЛ

Такими є загальні риси особливостей роботи дослідника  генеалогії в Центральному державному історичному архіві у Львові, та комплектування основних його фондів, важливих для генеалогічних досліджень. Якщо Вас цікавить більш ретельна інформація про певні фонди архіву – пишіть у коментарях, будемо розповідати про них у наступних наших матеріалах. Пам’ятайте, що історики нашої агенції допоможуть Вам зекономити час та кошти, провівши фахові генеалогічні дослідження у ЦДІАЛ.

Коментарі   

# RE: Центральний державний історичний архів у Львові: труднощі та переваги провадження генеалогічних дослідженьАнна 09.05.2018, 22:48
:lol: дослідження генеалогічного дерева родини,що проживала в с.Старичі Яворівський району Львівської області
Відповісти

Додати коментар